Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, опублікувала розлогий моніторинг діяльності ліцензіатів – водоканалів за 1-ше півріччя 2020 року. http://www.nerc.gov.ua/?news=10445
Грунтовна аналітична інформація за багатьма показниками дає широке уявлення про роботу підприємств з надання послуг водопостачання та водовідведення.
– У діяльності НКРЕКП, – зазначає начальник КП “Дрогобичводоканал” Роман Шагала, – така аналітика – добрий прецедент. До цього часу ніколи не було представлено настільки повних результатів діяльності підприємств галузі водопостачання. Для нас це можливість побачити власну об’єктивну оцінку відносно інших водоканалів України.
Серед 51 водокалу України, згідно з інформацією НКРЕКП, КП “Дрогобичводоканал” за різними показниками в середньому займає 15-20 позицію. За станом розрахунків за електроенергію, спожиту у першому півріччі, Дрогобицький водоканал на 8-ій позиції серед 51 підприємства України. Показник позитивний, особливо з врахуванням того, що сьогодні КП “Дрогобичводоканал” не має взагалі заборгованості за електроенергію.Однак варто спинитися на тому, якою ціною підприємству це вдається. А це вже друга сторона медалі …
Відповідно до річного плану, затвердженого тою ж НКРЕКП, КП “Дрогобичводоканал” за 8 місяців мало надати послуг на 83 млн грн, фактично підприємство надало – на 71,7 млн грн. Підприємство недоотримало 11,3 млн грн внаслідок спаду обсягу продажу послуги з водопостачання та водовідведення. – Це величезний обсяг коштів, які ми могли б вкласти у ремонт мережі, – каже Роман Шагала, – Тим часом при нинішній ситуації, ремонтуємо лише критичні ділянки. Актуальним є питання забезпечення гідної зарплати, особливо працівникам виробничої ланки підприємства. Нас позбавляють будь-якої можливості мати фінансову основу, щоб здійснювати мінімальне планування розвитку галузі. Тому діємо більше за принципом вибіркованості, ніж стратегічно.
Дебіторська заборгованість КП “Дрогобичводоканал” на 01.01.2020 становила 25 млн грн, а на 01.09.2020 – 32 млн грн. Зокрема, населення заборгувало 14,6 млн грн, ТзОВ “Трускавецький водоканал” 13,5 млн грн, КП “Бориславводоканал” 1,4 млн грн.
Отож, за 8 місяців внаслідок заборгованості споживачів підприємство недоотримало 18,6 млн грн.
З боржниками підприємство провадить активну претензійно-позовну роботу, однак на її результат впливу не має. На 01.09.2020 до державної виконавчої служби виконавчих документів подано на 1 млн 70 грн, а стягнуто всього на 197 тис. грн.
Крім того, нині підприємство потерпає від курсових валютних коливань, сплачуючи доларовий кредит, оформлений при курсі 7,8 грн за долар США.
Завдяки цьому кредиту водоканал зміг модернізувати виробничу інфраструктуру та перейти на цілодобовий режим водопостачання. Проте щоразу, як курс долара зростає, підприємство внаслідок цього отримує додаткові витрати, які примножують збиток. Саме збитки від курсових валютних коливань стають перешкодою в отриманні іншого кредиту. Тому можливість для стабілізації фінансового стану шляхом залучення додаткових фінансоввих ресурсів сьогодні недосяжна.
Вирішення цієї проблеми можливе шляхом внесення змін до постанови НБУ №351 від 30.06.2016 р., а саме – передбачення права банків здійснювати на стадії визначення рейтингу потенційного позичальника коригування показників його фінансового стану, не враховуючи вплив курсових валютних коливань.
З цього приводу двічі звертався міський голова до НБУ. У відповіді від НБУ чиновники переконують, що всі ці вимоги законодавства – справа банку та позичальника. М’яко кажучи, дипломатично перевели стрілки…
У квітні НКРЕКП опублікувало стркутуру тарифів ліцензіатів.
З цієї структури очевидно, що один з найбільших видатків водоканалу – це електроенергія.
Як відомо, частина Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей споживають електроенергію з так званого Бурштинського півострову, де вона дорожча ніж на енергоринку України, який забезпечує електроенергію всю решта територію нашої держави. Такий поділ створений державою штучно і споживачі не мають впливу на його зміну.
На жаль, КП “Дрогобичводоканал”, як і увесь Дрогобич, входить до Бурштинського півострову. Тому за електроенергію промислові споживачі Дрогобича платять дорожче. Для прикладу, у Львові, який є поза межами лінії Бурштинського півострова, ціна на електроенергію для промислових споживачів менша. Звідси і одна з причин різниці у тарифах на водопостачання між Дрогобичем і Львовом.
Фактична вартість закупівлі 1 Квт електроенергії у вересні становить 3,28 грн з ПДВ. У цю вартість входять кошти на передачу електроенергії НЕК “Укренерго”, кошти за розподіл електроенергії локальними мережами та закупівельна ціна електроенергії.
Аналіз середньозважених цін закупівлі електроенергії на ринку “на добу наперед” в об’єднаній енергетичній ситемі та на Бурштинському півострові показує, що на Бурштинському півострові ціна на електроенергію у 1-му півріччі 2020 р. була вища на 0,26-0,552 грн з ПДВ за 1 Квт електроенергії. Відповідно до цього, у першому півріччі водоканал витратив на закупівлю електроенергії на 2,5 млн грн більше порівняно з ціною, яку ця електроенергія коштувала за межами Бурштинського півострову. За рік для КП “Дрогобичводоканал” ця сума закупівельної різниці електроенергії сягне 5 додаткових млн гривень.
Ось й уся парадоксальність ситуації: підприємство, успішне в ліквідації заборгованості за електроенергію, водночас грузне у замкненому колі проблем, на які державні органи чомусь закривають очі, а в деяких випадках ще й карають. Державний регулятор цілком в праві оштрафувати водоканал, який, дозволив собі заплатити за електроенергію коштами, непердбаченими на цю статтю витрат. Така “самодіяльність” під забороною і жодні обставини щодо того, як не зупинити надання послуги, тут до уваги не беруться. Отож, наразі державна політика побудована на незрозумілих контрастах, коли однією рукою нагороджують пряником, а іншою – дають батогів.