Серед розігнаної штучної хвилі обурення в соцмережах ми побачили один дуже мудрий коментар.
Пані написала людині, яка спеціально влаштовує провокації навколо питання підняття тарифів:
«Я вам заплачу 87 грн, прошу мені принести 1000 л води на 5 поверх, а потім 1000 л каналізації винести».
І в цих кількох словах — більше здорового глузду, ніж у багатьох гучних дописах.
Бо ми всі хочемо платити менше. Але чи стало дешевшим хоч щось навколо?
Електроенергія? Ні.
Паливо? Ні.
Матеріали для ремонтів? Ні.
Обладнання? Ні.
Зарплати людям, які працюють? Теж ні.
Легко закликати до страйків і гучно обурюватися. Хоча чому такі страйки не збиралися, коли дорожчала електроенергія, пальне та інше від чого залежить робота водоканалу.
Значно важче чесно подивитися на реальність і зрозуміти, що вода в крані не з’являється сама по собі.
За нею стоять люди, насоси, електрика, ремонти, аварії, старі мережі й величезна відповідальність.
Можна ставити питання, можна вимагати прозорості — і це нормально. Але будь-яка розмова повинна бути не лише про емоції, а й про здоровий глузд.
Бо коли дорожчає абсолютно все, дивно очікувати, що лише одна сфера повинна працювати за цінами минулих років.
Іноді наймудріші слова звучать саме від звичайних людей, які вміють аналізувати реальність.