
Дрогобич- місто щасливець, одне з небагатьох в Україні, які мають розкіш живитися водою з підземних джерел гірських річок. Пояснюємо це своїм споживачам і часто чуємо контраргумент: “Якщо воно так є, як ви стверджуєте, то чому від доброї води утворюється білий накип у каструлях та чайниках?” Де нема інформації, там широке поле для розростання міфів. Один з них про небезпечний для здоров’я білий накип від води ми розвіюємо за допомогою хіміка -біолога, лаборанта атестованої лабораторії водоканалу Наталії Кузняк.

– Розпочну з простого пояснення. Білий накип — це не отрута, а мінерали. До показників, які хареактеризують природній хімічний склад води, відносять: сухий залишок (мінералізація загальна), водневий показник pH, жорсткість загальна, вміст заліза, сульфатів, хлоридів, марганцю, міді, цинку, тощо.
Загальна мінералізація (сухий залишок) — один з основних показників, що свідчать про якість води. Мінералізація дає уявлення про сумарну кількість розчинених речовин – солей, наявних у воді. У нашій державі сьогодні чинний документ ДсанПіН 2.2.4.-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, у якому чітко прописані нормативи якості води. Мінералізація (сухий залишок) має становити не більше ніж 1000 мг/дм куб. Показник сухого залишку у нашій воді з Гірнянського та Урізького водозаборів становить 160-240 мг/дм куб.
Відомо, що великий вміст мінеральних солей надає воді солонуватий або гіркуватий присмак, відчутний при споживанні. Солонуватість свідчить про наявність у воді хлоридів натрію і кальцію , гіркуватість — про наявність сульфатів магнію і хлоридів. До того ж вода з підвищеною мінералізацією гірше втамовує спрагу. Доведено, що тривале вживання високомінералізованої води призводить до розвитку і прогресування сечокам’яної та жовчокам’яної хвороб.
Вода із низькою мінералізацією також неприємна на смак. Її тривале вживання може спричинити порушення водно-електролітного балансу та обміну мінеральних речовин.
Жорсткість води обумовлюється наявністю розчинних солей калію і магнію.Це так звані солі жорсткості, які і є причиною утворення накипу на посуді, стінках трубопроводів та опалювального обладнання. Згідно з нормативами ДсанПіНу норма загальної жорсткості питної води становить до 7 ммоль/дм куб. Показник загальної жорсткості води з Гірнянського та Урізького водозаборів коливається у межах 3,4-4,0 ммоль/дм куб.
Науковці стверджують, що ідеальна вода для споживання має бути добре збалансованою за мінеральним складом. Саме таку воду ми маємо. Вона добута у надрах землі, а підземна вода за природнім складом завжди жорстка на відміну від води з поверхневих джерел. Ці води більш м’які, бо у них потрапляють усі атмосферні опади, також є високий ризик забруднення такої води багатьма шляхами. Тому ми і наголошуємо, що наші споживачі справді щасливці. Не може бути кращої води ніж та, яку природа готує для нас у своїх глибинах, втаємничено від ока і згубного впливу людини.
Дослідження якості водопровідної питної води
Назва джерела водопостачання Водопровідна вода
Місце відбору проби_____ Гірнянський та Урізький водозабір
Адреса і найменування лабораторії м. Дрогобич, вул. Федьковича, 11. Хіміко-бактеріологічна лабораторія по контролю за якістю питної води. Сертифікат вимірювальних можливостей № РЛ 04/20 від 28.12.2018; чинний до 28.12.2022року
І. Органолептичні показники якості води
|
Досліджуючі інгредієнти
|
Результати досліджень
|
Норматив згідно ДСанПІНу
|
|
Запах при 200С, балах
|
0
|
≤2
|
|
Запах при 600С, балах
|
–
|
–
|
|
Присмак при 200С, балах
|
0
|
≤ 3
|
|
Забарвленість (кольоровість), градусах
|
0-10
|
≤ 20
|
|
Каламутність, мг/дм3
|
0-1.5
|
≤ 1.0 (2.6)
|
ІІ. Показники хімічного складу води
|
|
Водневий показник, одиниці Рн
|
7.4-8.0
|
6.5-8.5
|
|
Амоній , мг/дм3
|
< 0.05
|
≤ 0.5
|
|
Залізо загальне, мг/дм3
|
0.01-0.04
|
≤ 0.2 (1.0)
|
|
Марганець, мг/дм3
|
< 0.01
|
≤ 0.05 (0.5)
|
|
Мідь, мг/дм3
|
< 0.02
|
≤ 1.0
|
|
Молібден, мг/дм3
|
< 0.0025
|
≤ 0.07
|
|
Миш’як, мг/дм3
|
< 0.01
|
≤ 0.01
|
|
Азот нітратний, мг/ дм3
|
3-9
|
≤ 50
|
|
Азот нітритний, мг/ дм3
|
< 0.003
|
≤ 0.5
|
|
Твердість загальна, мгекв/дм3
|
3.4-4.0
|
≤ 7.0 (10)
|
|
Свинець, мг/дм3
|
< 0.005
|
≤ 0.01
|
|
Сульфати, мг/дм3
|
20-30
|
≤ 250 (500)
|
|
Мінералізація загальна (сухий залишок) мг/дм3
|
160-240
|
≤ 1000
|
|
Фториди, мг/дм3
|
≤ 0.08
|
≤ 1.5
|
|
Хлориди, мг/дм3
|
5-9
|
≤ 250 (350)
|
|
Цинк, мг/дм3
|
< 0.005
|
≤ 1.0
|
|
Хлор залишковий , мг/дм3
|
0.32-0.46
|
≤ 0.5
|
|
Алюміній, мг/дм3
|
≤ 0.04
|
≤ 0.2
|
|
Фосфор фосфатів, мгР/дм3
|
< 0.01
|
≤ 3.5
|
|
Кадмій, мг/дм3
|
< 0.001
|
≤ 0.001
|
|
Кремній
|
< 0.2
|
≤ 10
|
|
Нафтопродукти, мг/дм3
|
< 0.1
|
≤ 0.1
|
|
Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) мг/дм3
|
< 0.5
|
≤ 0.5
|
|
Хром заг., мг/дм3
|
< 0.05
|
≤ 0.05
|
|
Окислюваність, мг О/дм3
|
≤1.0
|
≤ 5.0
|
Мікробіологічні показники води
|
|
Загальне мікробне число, КУО/ см3
|
0-8
|
≤ 100
|
|
Загальні колі форми КУО/100см3
|
Не виявлено
|
відсутність
|
|
Ентерококи КУО/100см3
|
Не виявлено
|
відсутність
|
|
Е.coli КУО/100см3
|
Не виявлено
|
відсутність
|