Минулого тижня відбувся візит делегації з Дрогобича у складі міського голови Тараса Кучми, директора КУ «Інститут міста Дрогобича» Володимира Кондзьолки, начальника КП «Дрогобичводоканал» Романа Шагали до Кракова. Попри низку інших офіційних заходів, однією із стрижневих подій стала презентація Краківського водоканалу щодо альтернативних джерел отримання електроенергії . Краків’яни підготували її, враховуючи сьогоднішню ситуацію з електроенергією в Україні, а також те, що запропоновані технічні рішення можуть стати векторами розвитку Дрогобицького водоканалу.
Зі слів начальника КП «Дрогобичводоканал» Романа Шагали, фахівці Краківського водоканалу презентували три альтернативні джерела отримання електроенергії: біокогенерація – отримання електроенергії з переробки мулового осаду на очисних спорудах; експлуатація газогенераторів, які працюють на основі природного газу; встановлення сонячних електростанцій.
Перспективним для КП «Дрогобичводоканал» є спосіб отримання електроенергії шляхом переробки мулового осаду, який складується на очисних спорудах. Однак вони збудовані ще у 70-х роках минулого сторіччя і потребують реконструкції.
- Технологія Краківського водоканалу може сьогодні працювати і у нас, – зазначає Роман Шагала. – Але йдеться про її ефективність. У процесі очистки стоків у нас недосконало здійснюється відділення піску від мулового осаду. З великим вмістом піску цей осад не буде ефективною сировиною для виробництва біогазу, з якого вдасться отримати дуже малу кількість електроенергії. Коли ж здійснити реконструкцію початкових елементів у технології очистки, а саме: прийомної чаші та пісколовок, тоді можна говорити про повну ефективність запровадження цієї технології на очисних спорудах КП «Дрогобичводоканал».
Якщо розглядати етапність реалізації цієї технології , то розпочинатися вона має із створення проєктно-кошторисної документації. Сьогодні в Україні недостатньо профільних інституцій для підготовки саме такого проєкту. У підсумку презентації досягнуто домовленості, що інженери КП «Дрогобичводоканал» приїдуть до Кракова з метою вивчення особливостей технології відділення піску від мулового осаду на очисних спорудах. Водночас проєктна група, яка працює при Краківському водоканалі, надасть графічні матеріали, розрахунки, які в подальшому будуть використані для створення проєктно-кошторисної документації КП «Дрогобичводоканал».
Ще один високотехнологічний доробок, над яким Краківський водоканал працював понад 20 років і ним сьогодні готовий поділитися з дрогобицькими колегами це геоінформаційна система (ГІС). Ця система – «земляний томограф». Він сканує прошарок ґрунту і надає повну електронну інформацію про мережі у конкретній локації. Зокрема, під час такого сканування фахівець ГІС отримує відповідь на питання місця розташування труби на території, її діаметру, глибини залягання, матеріалу, з якого вона виготовлена, тиску води, про інші комунікації, які пролягають у тому ж місці, і т. п. На підставі такого широкого діагнозу оперативно ухвалюють рішення щодо можливостей проведення ремонту комунікацій водоканалу у цьому місці. У результаті цього локалізація аварійної ситуації триває 2-3 год.
ГІС у Кракові – це програмне забезпечення, яке висвітлює інформацію про більше ніж 50 експлуатаційних характеристик водопровідних і каналізаційних мереж.
Адміністрація Краківського водоканалу заявила про готовність прийняти фахівців з КП «Дрогобичводокнал» для ознайомлення з ключовими елементами геоінформаційної ситеми. Відтак ці фахівці зможуть напрацювати технічні завдання про інфраструктуру КП «Дрогобичводоканал». Тоді на основі технічних описів елементів цієї системи можна розпочати розробку відповідного програмного забезпечення.
Згадані два проєкти – нові перспективи розвитку КП «Дрогобичводоканал». Стимулювати цей розвиток сьогодні вкрай потрібно, щоб підприємство від технологічної спадщини минулого століття перейшло до сучасних виробничих можливостей. Краківський водоканал колись пройшов власний шлях модернізації. Тепер це підприємство ділиться цінним досвідом. Залишається лише знайти фінансове підґрунтя для реалізації проєктів. Сьогодні найбільш реалістичним джерелом фінансування є пошук грантових коштів міжнародних агенцій.