Чотири роки тому у КП “Дрогобичводоканал” була створена дільниця пошуково-запобіжних робіт, головна місія якої виявлення скритих витоків води у мережі. Як виявляється, наявністю служби такого спрямування можуть похвалитися далеко не усі водоканали Львіщини та й України загалом. Уникнення перевитрат води і електроенергії та усунення загроз, які рано чи пізно могли б спричинити колапс у водопостачанні — головні завдання, з якими успішно протягом чотирьох років діяльності справляються фахівці дільниці. Про організацію роботи, підхід до неї та головні напрацювання цього порівняно нового підрозділу підприємства розмовляємо з начальником ПЗР Романом Щуриком.
-Пане Романе, скритий витік, мабуть, як і скрита хвороба, яку, перш ніж лікувати, потрібно виявити. Якими діагностичними інструментами користуєтеся?
– Разом із створенням дільниці, її було обладнано спеціальними сучасними приладами. Для вимірювання об’ємів потоків води використовуємо спеціальні лічильники- витратоміри, встановлюючи їх на певному відрізку мережі. Різниця у показах цих двох приладів є підставою продовжувати пошукові роботи на цьому відтинку водопроводу. Є в нашому розпорядженні також корелятори. Вони мають здатність математично розраховувати місце витоку.
Доволі точним приладом є геофон. Оскільки цей прилад чутливий до шуму, є одна умова: ефективно скористатися ним можна лише вночі, коли шумовий фон міста знижений, тоді є гарантія, що геофон реагує саме на шум витоку води.
Ідеальним для пошуків у польових умовах є трасошуках. У мережі міста, де поряд з водопроводом пролягають інші комунікації, трасошукач спрацьовує з точністю 50%.
Використовуємо прилади фірми “SEBA.KMT” (Німеччина).
– Наскільки розумію, сучасні прилади спрощують вам роботу, але у більшості випадків не виконують завдання із 100% точністю, а лише “наводять на слід” у пошуках…
– Все залежить від конкретної ситуації. Буває, що витік виявляємо одразу після фіксування його приладом, часом на пошуки доводиться затратити багато часу. Кожен пошук- це такий собі іспит на логіку, уважність, навіть інтуїцію. Ще важливо, чи є виконавча схема будівництва мереж. Її наявність суттєво спрощує роботу. У приватному секторі, для прикладу, є проблема з наявністю схем будівництва мереж, тому там доводиться більше покладатися на прилади, логіку і досвід.
– Що є сигналом про ймовірність скритого витоку?
– Звернення абонентів із скаргами на низький тиск у мережі. У такому випадку обов’язково перевіряємо район на наявність у ньому скритих витоків. Крім того, постійно ведемо моніторинг усіх насосних станцій по місту, тобто порівнюємо кількість поданої води з насосної станції із оплатою, яку проводять споживачі цього району. Розбіжності у цих показниках — сигнал до дії. Різке зростання електроспоживання на насосній станції також для нас є дзвінком до початку пошукових робіт з виявлення скритих втрат води.
– Чи завжди виявлення і ліквідація скритого витоку повністю врегульовує ситуацію з втратами води у тому чи іншому районі?
– Не завжди і не конче це залежить від нас. Ми діагностуємо комунікації лише до будинкових вводів. Виявлення втрат у середині багатоповерхівок лежить поза межами наших можливостей. На підставі розрахунків лише можемо стверджувати, що вони там є. Показовим є приклад на насосній станції на вул. Самбірській, де цього року проведено часткову заміну мережі, кількох будинкових вводів. Тобто витоки у мережі було ліквідовано, проте і надалі у цьому районі фіксуємо нічний потік води 18 куб м за годину. Тут очевидно, що причина у несумлінності споживачів.
– Служби на кшталт Вашої є у водоканалах Європи? Чи там, де нема проблем з аварійними і замортизованими комунікаціями, потреба в такому підрозділі відпадає автоматично?
– Навіть за умов ідеальних комунікацій такій службі знайдеться , що робити. У європейських водоканалах такі служби створені у ще більшій чисельності ніж це є у нас. Минулого року з метою обміну досвідом мені довелося побувати у Краківському водоканалі — там пошуковими роботами займаються дві бригади. Методикою роботи вони абсолютно нас не перевершують, дещо ширші можливості у них щодо формуванню практичних навичок. Для навчань створений спеціальний полігон, на якому бригади підвищують свою фаховість, ліквідовуючи імітовані витоки.
Не поступаємося ми сусідам-полякам і технічним оснащенням, вони працюють із такими ж приладами. Простіше їм лише у тому плані, що у них ті ж пошукові роботи проводяться з використанням сучасних комп’ютерних технологій.
– Якщо говорити в цифрах, то скільки в середньому прихованих витоків ваша служба виявляє щорічно?
– Щонайменше півсотні. Цього року в результаті виявлення проблемних місць в мережі міста проведено заміну 650 метрів погонних труб різного діаметру. З одного боку, ми закриваємо проблему втрат води, з іншого – зменшуємо ймовірність виникнення загроз зупинки водопостачання. Адже невидимий витік справді, як скрита хвороба, якщо її не лікувати, то з часом вона може скосити організм.