18 жовтня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект “Про комерційний облік комунальних послуг”. Відповідно до цього документу, планують запровадити тотальний контроль і облік тепла та води. Забезпечити це українські законотворці пропонують через встановлення лічильників на воду та тепло в усіх багатоквартирних будинках. Закон зобов’язальний – будинкові засоби обліку мають з’явитися у всіх житлових приміщеннях до 01.10. 2018 року. Покарання для постачальників послуг, які не виконають вимоги у встановлений термін, передбачено у розмірі від 15 до 20 тис. неоподаткованих мінімумів громадян. Вимогу встановлювати будинкові лічильники перед водоканалами також висуває національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Із втіленням у життя цього закону держава ставить собі за мету отримати об’єктивну картину про енергоринок і тим самим забезпечити прозорість цієї сфери. Поряд з тим, законодавець послідовно розбудовує правову платформу і черговий раз дає мешканцям квартир сигнал зеленого світла до об’єднання і господарювання саме у межах цілісного майнового комплексу будинку. Тому паралельно із процесом створення ОСББ запроваджується система обліку ресурсів на вході у будинок як суб’єкт господарювання.
Розробники законопроекту переконують, що від запровадження нововведення виграють передусім споживачі, яким вдасться заощаджувати в середньому 25% відсотків у платі за тепло та воду. Крім того, абоненти будуть поставлені в умови соціальної справедливості у нарахуваннях кількості спожитих послуг і проведенні оплати за фактичне використання води чи тепла у власній квартирі. Нинішня методика розрахунку споживання води у квартирах, де нема засобів обліку, здійснюється на підставі кількості прописаних в помешканні осіб. З однієї сторони постачальників послуг звинувачують у завищених нормативах, з іншого – саме нормативи відкривають лазівку для нечесних споживачів, яких у квартирі фактично може проживати значно більше, ніж це випливає з прописки. Будинковий лічильник внесе повний баланс у споживання послуги. Від цифри на цьому лічильнику будуть відніматися покази індивідуальних квартирних лічильників, а різниця, яка залишатиметься, буде розподілятися між тими, хто не має лічильників. У основі закону закладений стимул до встановлення засобу обліку води у кожній квартирі. Так чи інакше, та абонент без лічильника постане перед вибором- сплачувати різницю чи все ж облікувати своє споживання.
Новий закон висвітлить інформацію про кожного споживача, про те, скільки надійшло води у будинок і у кожну квартиру зокрема, скільки було сплачено грошей, щоб люди розуміли, що їх не ошукують, проте і перед ними стоятиме завдання бути чесними. У глухий кут будуть загнані ті, хто вдаватиметься до крадіжок води чи тепла. По великому рахунку, цей закон має викорінити залишки радянської свідомості, що можна платити менше, ніж споживати. Щоправда, колективно плекати принцип сумлінного споживання і перевиховувати нечесних сусідів буде спільним завданням для усіх, хто живе під одним дахом багатоквартирного будинку. Нині боротьба надавачів послуг з нечесними споживачами часто пробуксовує через те, зазначає начальник відділу збуту водоканалу Роман Яджак, що абоненти на власний розсуд можуть надати або не надати доступ контролерам до квартирного приладу обліку. Та й не завжди вдається піймати крадія на гарячому. Втім проблема кубів води, що “випаровуються” всередині багатоквартирних будинків наявна. Це підтверджує систематичний моніторинг, який КП “Дрогобичводоканал” проводить на усіх насосних станціях міста. Різниця між тим, скільки води подається з насосної станції і облікованим споживанням абонентів суттєва. Показовим є експериментальне дослідження відділу збуту у новому мікрорайоні вул. А. Шептицького. Розрив між показниками лічильника на насосній станції цього району та сумарною сумою показників споживачів був зафіксований у межах 15-22 %. Це при тому, що у цьому районі – нові водопровідні комунікації і у всіх споживачів встановлені засоби обліку води.
Проголосований у першому читанні закон “Про комерційний облік комунальних послуг” спонукає власників квартир розширювати діапазон господарності. Відповідальність за всі втрати тепла та води всередині будинку , відповідно до цього закону, лягає на мешканців багатоповерхівок. Їх держава спонукає дещо переформатувати мислення, не обмежувати відповідальність порогом квартири, а пильно наглядати за тим, щоб не протікала у підвалі будинку труба чи даремно не витрачалося тепло, бо за все це доведеться платити.
Прийняття закону, вважає голова Державного агентства з енергоефективності Сергій Савчук, на три чверті знизить обсяг необлікованих витрат води у будинках. Водночас принцип справедливості буде забезпечений для підприємств водопостачання, які отримуватимуть гроші лише за реально надані послуги. Абсолютно прозорими стануть і наявні у будинку втрати постачальника послуг. На них водоканал зможе вказувати не як на абстрактне поняття, якому споживач має право не вірити, а на конкретну величину, зафіксовану у показах будинкового лічильника.