Деякі диванні «експерти» вже настільки одержимі темою водоканалу, що, схоже, втратили здатність уважно сприймати інформацію. Чергова маніпуляція це лише підтверджує.
Днями КП «Дрогобичводоканал» офіційно повідомило, що перебої у водопостачанні були спричинені проблемами на високовольтних лініях електропередач з вини ПрАТ «Львівобленерго», а не з вини підприємства.
Однак окремі дописувачі, які вже два роки систематично поширюють неправдиву інформацію виключно про водоканал, знову почали ставити одне й те саме запитання: «А де ж ваші генератори? Ви ж казали, що вони є».
Відповідь проста. Генератори підприємство справді має, як і неодноразово повідомляло. Вони встановлені на водозаборі «Уріж». Натомість аварійна ситуація, про яку йшлося цього разу, виникла на водозаборі «Гірне». Це різні об’єкти.
Отже, проблема не у відсутності генераторів, а в елементарному небажанні окремих осіб читати інформацію уважно. Їхня мета — не встановити істину, а вкотре написати гучний допис із натяком, що «водоканал бреше».
Тож ще раз — виключно мовою фактів. На виконання державної політики щодо забезпечення об’єктів критичної інфраструктури альтернативними джерелами живлення на водозаборі «Уріж» було встановлено два дизельні генератори потужністю по 250 кВт та один генератор потужністю 22 кВт. Від самого початку підприємство наголошувало: ці генератори призначені для роботи під час тривалих знеструмлень або реальної загрози залишити місто без водопостачання.
Тому твердження, що генераторів немає, є неправдивим. Ще один факт, який чомусь ігнорують диванні «експерти»: перехід складної системи водопостачання на альтернативне джерело живлення не здійснюється одним натисканням кнопки. Це не так просто, як написати допис, сидячи на дивані.
Запуск генераторів, перепідключення обладнання та введення системи в роботу займають щонайменше 2–3 години. За цей час аварійні бригади ПрАТ «Львівобленерго» у більшості випадків уже встигають відновити електропостачання. Після цього необхідно знову виконувати повний цикл переключення назад на основне джерело живлення, що також займає ще 2–3 години.
Крім того, кожне таке перепідключення пов’язане з високовольтним обладнанням і вимагає суворого дотримання правил безпеки. Працівники повинні зайти на високовольтну підстанцію у спеціальному захисному спорядженні, виконати видимий розрив електричного кола, заземлити обладнання і лише після цього розпочати підключення іншого джерела живлення. Це складний технологічний процес, а не маніпуляція вимикачем.
Окремо щодо водозабору «Гірне». На цьому об’єкті альтернативного джерела живлення немає. Система електропостачання побудована таким чином, що електроенергія напругою 10 кВ через трансформаторну підстанцію перетворюється на 6 кВ, а далі — на 380 В для роботи технологічного обладнання. Це складна багаторівнева система електроживлення, для якої сьогодні не існує мобільних генераторів відповідної потужності та технічної характеристики.
Перш ніж звинувачувати підприємство у брехні, варто хоча б ознайомитися з фактами та розуміти принцип роботи об’єктів критичної інфраструктури. Бо коли аргументи закінчуються, починаються маніпуляції. А вони не мають нічого спільного ні з правдою, ні з відповідальною громадською позицією.
